Різна музика, для рішних людей.
У мене багато улюблених жанрів в музиці, одні із них:
1. K-Pop
K-pop — музичний жанр, який охоплює безліч стилів поп-музики Південної Кореї, включаючи різні напрямки танцювальної музики, електропоп, хіп-хоп і сучасний ритм-енд-блюз.
Згідно з автором американського музичного журналу «Rolling Stone», K-pop являє собою «суміш модної західної музики і високоенергетичного японського попа» і «полює за головами слухачів за допомогою повторюваних „чіплялок“, іноді англійською мовою». K-pop «йде по лінії змішання стилів, поєднує і спів, і реп, і робить особливий наголос на виступи на сцені і потужні візуальні ефекти».
K-pop — це не просто музика, K-pop перетворився на субкультуру, яка користується популярністю серед молодих людей у всьому світі. Завдяки Інтернету і доступності цифрового контента, K-pop досягає неймовірно широкої аудиторії.
2. Поп-музика
Поп-музика (або зневажливе попса) (англ. pop music, скорочення від popular music — популярна, загальнодоступна музика) — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та
напрями масового музикування. Феномен поп-музики сформувався передусім в англомовних країнах Заходу як явище молодіжної культури.
Інструментальні ресурси поп-музики обмежені, як правило, електрогітарами та ударними інструментами з епізодичним застосуванням саксофонів та інших, зокрема екзотичних інструментів. Для сучасної поп-музики велике значення відіграє електронна апаратура.
Мелодії, як правило, нескладні, ритмічні, легко запам'ятовуються.
Вокальний стиль поп-музики характеризується мелодійною та емоційною манерою виконання, застосуванням «відкритого» звука, наближенням до мовлення співом, демонстративно «непоставленими» голосами, неприродною теситурою, з широким використанням екстатичних вигуків, стогонів, завивань та інших ефектів.
3. Рок
Рок-музика — узагальнена назва низки напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)».
Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального рок-н-ролу до важкого металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Зазвичай рок-музика протиставляється поп-музиці (т. зв. «попсі»), хоча окремі напрямки балансують на межі між ними.
Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Скандинавія та Велика Британія) і США. Проте, хоча, як правило, з деяким запізненням, національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років.
Термін «рок-музика» щодо конкретного колективу іноді не є чітко визначеним через комбінування та поєднання окремими виконавцями різної жанрової стилістики. При визначенні належності того чи іншого напрямку до рок-культури, користуються соціальним та музичним факторами.
4. Класична
Класична музика — неоднозначне поняття, яке вживається, залежно від контексту, в трьох значеннях:
У значенні якісної оцінки (лат. classicus — зразковий): музика минулого, що витримала випробування часом та має аудиторію в сучасному суспільстві. Уже сьогодні як класичні сприймаються не тільки перлини «високого» музичного мистецтва, але й найкращі взірці розважальних жанрів минулого: наприклад, вершини французької та віденської оперети XIX — початку XX ст., вальси Йогана Штрауса тощо. Показовими в цьому сенсі є вислови «класики джазу», «класична естрада» та ін. У стійкій характеристиці Гайдна, Моцарта та Бетховена як віденських класиків також є і певна частка якісної оцінки їхньої творчості як фундаменту для подальшого розвитку музичної композиції. У музичних енциклопедіях таке тлумачення класичної музики, як правило, подається під гаслом «Музична класика».
5. Електро
Електро (англ. Electro) — напрям музики, створений гуртом «Kraftwerk». Electro-boogie, Electro-funk — піджанр електронної музики, що виник у США на стику хіп-хопу, фанку, електропопу (і стилю музики німецького електронного гурту «Kraftwerk». Розквітом електро були 1982—1985 роки. Електро сприяв звільненню хіп-хопу з ритмічної залежності від диско. Безпосередньо з електро розвинувся жанр техно.
Характерною рисою цього стилю є застосування драм-машин для створення ритмічної основи композицій — найбільш впізнаване звучання електро надає драммашини Roland TR-808.
6. Техно
Техно (англ. Techno) — напрямок електронної музики, що зародився в середині 1980-х років у Детройті (США) та його околицях і згодом був підхоплений європейськими продюсерами. Характеризується штучністю звуку, підкреслено механічними ритмами, багаторазовими повтореннями структурних елементів музичного твору. Іноді термін «техно» вживають стосовно всієї електронної танцювальної музики, однак це не зовсім коректно — остання включає також напрямки хауз, транс, а також підстилі, такі як хардкор техно.
7. Блюз
Характерною особливістю блюзу є використання блюзового ладу, що включає в себе знижені V і VII щаблі (так звані «блюзові ноти»). Часто музика будується за структурою «питання — відповідь», виражена як у ліричному наповненні композиції, так і в музичному, часто побудованому на діалозі інструментів між собою. Блюз є імпровізаційною формою музичного жанру, де в композиціях часто використовують тільки основний опорний «каркас», який обіграють сольні інструменти. Споконвічна блюзова тематика будується на чуттєвій соціальній складовій життя афроамериканського населення, його труднощах і перешкодах, що виникають на шляху кожної чорношкірої людини.
8. Реп
Реп — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером, або загальнішим терміном MC. Як і джаз та реггі традиційно вважається «музикою чорних».
Є основоположним елементом хіп-хопу. Також частково використовується в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах, як репкор та нью-метал. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.
Кращі пісні ХХ століття:
У мене багато улюблених жанрів в музиці, одні із них:
1. K-PopK-pop — музичний жанр, який охоплює безліч стилів поп-музики Південної Кореї, включаючи різні напрямки танцювальної музики, електропоп, хіп-хоп і сучасний ритм-енд-блюз.
Згідно з автором американського музичного журналу «Rolling Stone», K-pop являє собою «суміш модної західної музики і високоенергетичного японського попа» і «полює за головами слухачів за допомогою повторюваних „чіплялок“, іноді англійською мовою». K-pop «йде по лінії змішання стилів, поєднує і спів, і реп, і робить особливий наголос на виступи на сцені і потужні візуальні ефекти».
K-pop — це не просто музика, K-pop перетворився на субкультуру, яка користується популярністю серед молодих людей у всьому світі. Завдяки Інтернету і доступності цифрового контента, K-pop досягає неймовірно широкої аудиторії.
2. Поп-музика
Поп-музика (або зневажливе попса) (англ. pop music, скорочення від popular music — популярна, загальнодоступна музика) — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями масового музикування. Феномен поп-музики сформувався передусім в англомовних країнах Заходу як явище молодіжної культури.
Інструментальні ресурси поп-музики обмежені, як правило, електрогітарами та ударними інструментами з епізодичним застосуванням саксофонів та інших, зокрема екзотичних інструментів. Для сучасної поп-музики велике значення відіграє електронна апаратура.
Мелодії, як правило, нескладні, ритмічні, легко запам'ятовуються.
Вокальний стиль поп-музики характеризується мелодійною та емоційною манерою виконання, застосуванням «відкритого» звука, наближенням до мовлення співом, демонстративно «непоставленими» голосами, неприродною теситурою, з широким використанням екстатичних вигуків, стогонів, завивань та інших ефектів.
3. Рок
Рок-музика — узагальнена назва низки напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)».Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального рок-н-ролу до важкого металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Зазвичай рок-музика протиставляється поп-музиці (т. зв. «попсі»), хоча окремі напрямки балансують на межі між ними.
Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Скандинавія та Велика Британія) і США. Проте, хоча, як правило, з деяким запізненням, національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років.
Термін «рок-музика» щодо конкретного колективу іноді не є чітко визначеним через комбінування та поєднання окремими виконавцями різної жанрової стилістики. При визначенні належності того чи іншого напрямку до рок-культури, користуються соціальним та музичним факторами.
4. Класична
Класична музика — неоднозначне поняття, яке вживається, залежно від контексту, в трьох значеннях:У значенні якісної оцінки (лат. classicus — зразковий): музика минулого, що витримала випробування часом та має аудиторію в сучасному суспільстві. Уже сьогодні як класичні сприймаються не тільки перлини «високого» музичного мистецтва, але й найкращі взірці розважальних жанрів минулого: наприклад, вершини французької та віденської оперети XIX — початку XX ст., вальси Йогана Штрауса тощо. Показовими в цьому сенсі є вислови «класики джазу», «класична естрада» та ін. У стійкій характеристиці Гайдна, Моцарта та Бетховена як віденських класиків також є і певна частка якісної оцінки їхньої творчості як фундаменту для подальшого розвитку музичної композиції. У музичних енциклопедіях таке тлумачення класичної музики, як правило, подається під гаслом «Музична класика».
5. Електро
Електро (англ. Electro) — напрям музики, створений гуртом «Kraftwerk». Electro-boogie, Electro-funk — піджанр електронної музики, що виник у США на стику хіп-хопу, фанку, електропопу (і стилю музики німецького електронного гурту «Kraftwerk». Розквітом електро були 1982—1985 роки. Електро сприяв звільненню хіп-хопу з ритмічної залежності від диско. Безпосередньо з електро розвинувся жанр техно.Характерною рисою цього стилю є застосування драм-машин для створення ритмічної основи композицій — найбільш впізнаване звучання електро надає драммашини Roland TR-808.
6. Техно
Техно (англ. Techno) — напрямок електронної музики, що зародився в середині 1980-х років у Детройті (США) та його околицях і згодом був підхоплений європейськими продюсерами. Характеризується штучністю звуку, підкреслено механічними ритмами, багаторазовими повтореннями структурних елементів музичного твору. Іноді термін «техно» вживають стосовно всієї електронної танцювальної музики, однак це не зовсім коректно — остання включає також напрямки хауз, транс, а також підстилі, такі як хардкор техно.
7. Блюз
Характерною особливістю блюзу є використання блюзового ладу, що включає в себе знижені V і VII щаблі (так звані «блюзові ноти»). Часто музика будується за структурою «питання — відповідь», виражена як у ліричному наповненні композиції, так і в музичному, часто побудованому на діалозі інструментів між собою. Блюз є імпровізаційною формою музичного жанру, де в композиціях часто використовують тільки основний опорний «каркас», який обіграють сольні інструменти. Споконвічна блюзова тематика будується на чуттєвій соціальній складовій життя афроамериканського населення, його труднощах і перешкодах, що виникають на шляху кожної чорношкірої людини.8. Реп
Реп — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером, або загальнішим терміном MC. Як і джаз та реггі традиційно вважається «музикою чорних».
Є основоположним елементом хіп-хопу. Також частково використовується в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах, як репкор та нью-метал. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.
Кращі пісні ХХ століття:
Немає коментарів:
Дописати коментар